«Айсберг»
Гостинний двір

|300-500 грн.|
|900-1000|-новорічні

«Айстра»
Котедж

|1200-1800 грн.|
|4000|-новорічні

«Ангеліна»
Приватна садиба

|350-400 грн.|
|договірна|-новорічні

«Алекс»
Котедж

|350-550 грн.|
|договірна|-новорічні

«Аркан»
Приватна садиба

|320-700 грн.|
|договірна|-новорічні

«Арніка біля річки»
Котеджі

|1000 грн.|
|4000|-новорічні

«Бджілка»
Котедж

|300-1000 грн.|
|1500-3000|-новорічні

«Біля пасіки»
Котедж

|договірна|

«Відпочинок у Кузьмича»
Приватна садиба

|договірна|

«Гірський струмок»
Котеджі

|700-2000 грн.|
|200-4000|-новорічні

«Дарина»
Приватна садиба

|1200-2000 грн.|
|договірна|-новорічні

«Два соколи»
Приватна садиба

|400-800 грн.|
|договірна|-новорічні

«Затишний відпочинок»
Гостинний двір

|600-2700 грн.|
|договірна|-новорічні

«Зорі Карпат»
Готельно-відпочинковий комплекс

|500-1000 грн.|
|1000-1200|-новорічні

«Жоржина»
Котедж

|1200-2000 грн.|
|3500|-новорічні

«Жоржина»
Приватна садиба

|300-700 грн.|
|700-950|-новорічні

« Emerald House»
Апартаменти

|850-3000 грн.|
|договірна|-новорічні

«Маргарита»
Приватна садиба

|договірна|

«Маргарита»
Котедж

|договірна|

«Над річкою»
Гостинний двір

|400-1000 грн.|
|1000-3000|-новорічні

«Петранько»
Приватна садиба

|400-800 грн.|
|500-1000|-новорічні

«Прометей»
Котеджі

|700-2500 грн.|
|800-3500|-новорічні

«Розмарин»
Приватна садиба

|350-750 грн.|
|договірна|-новорічні

«Сонячний»
Котедж

|договірна|

«Срібні роси»
Відпочинковий комплекс

|договірна|

Микуличин: візитка

Адмістративний поділ:  Микуличин – центр сільської Ради та підпорядковано міській раді м.Яремче,Івано-Франківської обл., Україна.
Найближчі населені пункти(курорти) : Яремче, Татарів, Ворохта, Яблуниця, Поляниця/Буковель/.
Микуличин – це низькогірний карпатський курорт, який розташовано в долині р. Прут; відноситься до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Найдовше село в Україні – його загальна протяжність складає 44 км – веде свою історію ще з XV ст. Микуличин знаходиться на території Карпатського Природного Національного Парку на висоті 750 м н.р.м., а отже краса незайманої природи панує скрізь у регіоні.

---

Історія – офіційно заснування Микуличина датується 1412 роком.В ньму говориться, що Микуличин відносився до Делятинської волості. Власниками ціеї території до 1579 року були брати Стецько та Івашко Неговичі ( Делятинські),пізніше згадуються Яків Хотимирський ,Христофор Блудницький та Павло іІван Турецькі. В кінці ХVI століття Микуличин у складі Делятинської волості опинився в руках магната Белзецького ,який зосередив всвоїх руках біля 50 населених пунктів між Чорногорою та Обертином , зокрема , Микуличин , Дора та Ямна.
Але по історичним дослідженням перші згадки щодо послення на території Микуличина датуються 10-м століттям.Древлянський князь Мал в районі теперішнього с.Микуличина заснував військове містечко(поселення)під назвою Іскорости для захисту кордонів Київської Русі.

---

Територія-територія Микуличина (раніше 435 квадратних кілометрів) сягала на південь аж до хребта Чорногорки. До відділення з нього в 1927 р. самостійних громад Ворохти і Татарова, Микуличин був найбільшим населеним пунктом тодішньої Польщі. Я.Фальковський в своїй праці "Західне пограниччя Гуцульщини" подає назви 46 присілків Микуличина згідно урядового документу 1856р.
Населення: Внаслідок демографічних подій Другої Світової війни та післявоєнного періоду, населення Микуличина стало майже виключно українським і в 1989 р. налічувало 5600 жителів. А вже за даними перепису 2001 року - лише 4900 жителів.

---

Мобільні оператори:Київстар,МТС,Лайф,Білайн.
Телефонний код (+3803434). Поштовий індекс 78590.

Микуличин : природний ландшафт

Найближчі гори в околицях Микуличин – г.Явірник-Горган (1432 м.), г.Маковиця (985 м.), г.Велика Рокита (1100 м).
Річки – Женець , Прутець Чеміговський, Прут
Водоспади-Водоспад Женецький Гук розташований на висоті 900 м над рівнем моря. Утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з висоти 15 м та водоспад «Капливець» на річці Прутець Чеміговський.
Зони відпочинку М’який клімат, карпатські луки, глицеві ліси, річка з тихим затоном (якнайкраще підходящим для купання), гори – все це приваблює до себе не тільки гірськолижників, а й сімейних туристів та відпочиваючих із захворюваннями легенів. Кришталеве гірське повітря має антибактеріальні властивості й завдяки соснам, що напоюють його своїм терпким ароматом. А для родин розроблено багато піших екскурсій та походів за ягодами та грибами – для будь-якого віку та фізичної підготовки.

Фотогалерея Микуличин(загальна)

---

Микуличин туристичні об’єкти:

Церкви: У селі чимало цікавих об’єктів – як природних так і рукотворних. Окрасою Микуличина є пам’ятка архітектури – церква Святої Трійці (1868 р.) і дзвіниця знаходяться при дорозі, майже посередині села, яка побудована значно раніше. Розпис іконостасу виконав видатний український художник, поет і драматург Корнило Устинович (1839-1903). Відомості про греко-католицьку церкву в Микуличині наявні з 1701 р., проте храм тут був збудований раніше. Сучасна церква Пресвятої Трійці зведена і освячена в 1868 р. Її проект виконав архітектор Я. Чайковецький. Іконостас розписав відомий художник Корнило Устиянович, який зобразив себе в образі св. Йосафата. Дослідник церковної архітектури Г. Логвин назвав дзвіницю микуличанської церкви маленьким шедевром, який створила рука виключно талановитого майстра.

Микуличин : цікаві факти та легенди

Люди на території Микуличина поселилися з незапам’ятних часів. Підтвердженням цього є знайдене кам’яне ядро. Перша письмова згадка про населений пункт – 1412р. Микуличин позначений на карті французького інженера Боплана в 1650р., де вперше подано докладну топографію тодішньої території України.
На урядових печатках Микуличина в 19-20 ст. зображують коня, іноді навантаженого дерев”яними бочівками, т.зв. бербеницями. Він став своєрідним гербом населенного пункту. Один з найперших ресторанів на Гуцульщині згадується в 1879 р. в Микуличині. Його називали католицьким - вірогідно, власником був поляк.
У 1901 році в Микуличині відкритий 1-й український готель: 2-х поверхова вілла з гостинною та 8-ма кімнатами.Відомий краєзнавець В.Клапчук вважає одним з найстаріших лісопильних підприємств в регіоні микуличанський тартак в урочищі Форещик, який функціонував в 1787 р. Ще один тартак був на млинівці в урочищі Фальчі в 1842 р. Згодом в селі працювали державний тартак ”Микуличин”, тартак "Г.Собель і син", фабрика дерев'яної маси "Бескид". В останній, зокрема, пресували стружку для упаковки скляних та фарфорових виробів.
В середині 19 ст. В Микуличині функціонувала скляна гута Г.Рогана, де виробляли листове скло та пляшки
Для транспортування лісу з урочищ Поляниця Чемигівська, Копчин в 1910-1944 рр. була побудована вузькоколійкаа довжиною 20,9 км. Нею також радо користувались туристи, щоб оглянути чудові панорами довколишніх гір.
В Микуличині побувало багато видатних особистостей, зокрема український письменник Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Іван Франко, викладач Львівської політехніки Тадеуш Об мінський.
Легенда про Микуличин Гуляв боярин Микула із своїм військом по горах. Але одного разу забарився Микула. Обступило його військо вороже на високій горі, з усіх боків обступило. Нема де дітися. Та військо Микулене та й сам Микула не мали страху. Заспівали вони тоді патріотичні свої пісні. Їх спів, неначе грум великий, покотився по всіх горах – над Говерлою, над Прутцем, на Прутом. По всіх плаях карпатських. Перестрашилося вороже військо того співу, а їх старший наказав схопити Микулу. І забряжчали мечі, затріщали кульчиги, і полилася свіжа крівця ворогів. Б’ється, б’ється Микула, руба ворогів у пень, а кінець краю не видно: багато було воріженьків, та не перестрашився Миколу, вибіг він на гору, що над річкою, став над нею і сміється з ворогів, а ті аж зубами скрегочуть. Кинулись на гору до нього, а він усіх їх перебив. І цю гору стали називати Микулинкою, а село – Микуличин

«У Анастасії і Софії»
Котедж

|3000-3500 грн.|
|5000-6000|-новорічні

«У Кузьмича»
Котедж

|договірна|

«Черемшина»
Приватна садиба

|300-3000 грн.|
|договірна|-новорічні

«Флояра»
Приватна садаба

|400-900 грн.|
|договірна|-новорічні

«Шовкова косиця»
Приватна садиба

|500-1000 грн.|
|200-4000|-новорічні

«Янчар»
Приватна садиба

|1500-3000 грн.|
|договірна|-новорічні